Новини

Нещодавно у Львові пройшла головна бізнес - подія Львова Ukrainian Business Marathon.
Це – бізнес-подія нового формату, ціль якої надати можливість власникам бізнесу, підприємцям, топ-менеджерам, інвесторам, стартаперам та іншим учасникам перейняти досвід провідних експертів у бізнес-сфері та вдосконалити власну справу.
Протягом двох днів майже 1000 присутніх учасників із захопленням переймали досвід у провідних топ-спікерів країни, а наприкінці зіграли в азартну бізнес – гру.
Парус Development доєднався до цього яскравого дійства та виступив одним із партнерів Ukrainian Business Marathon.
Під час події усі охочі мали можливість познайомитися ближче із нерухомістю нашої компанії.Менеджери з продажу уміло консультували заціплених учасників і ділились лайфхаками: як правильно підібрати житло, який вид планування обрати, куди краще інвестувати кошти, на які нюанси варто звернути увагу, тощо.
Родзинкою стали окуляри віртуальної реальності, через котрі можна побачити та відчути майбутнє житло у Парус Life.
Чимало охочих з ентузіазмом вдавались до тестування на собі таких окулярів. Здається, що наші квартири їм дуже подобались, про це говорили їхні задоволені лиця.

«Зараз у нас фаза бурхливого розвитку, якою треба скористатись, – каже Олег Манзій із будівельної компанії “Парус”. – У людей уперше за п’ятнадцять років з’явилась можливість купувати квартири. І як цим скористалася влада? На кожному етапі вирішила більше заробити».

На дискусії організованій платформою «Твоє місто» представники девелоперських компаній, громадські активісти та депутати міської ради з'ясовували шляхи вирішення проблемних забудов у Львові.

Днями суд зобов’язав будівельну компанію «МС Імперіал» знести дев’ятиповерхівку на вулиці Хмельницького. Це не перше судове рішення про знесення незаконної забудови у Львові, проте жодне поки що не виконане. Більшість таких справ безнадійно застрягає в судах, а декому з власників – як у випадку самовільно зведеного ресторану «Хутірець» на Сихові – вдається правдами й неправдами оформити незаконну споруду.

Чи почнуть забудовники ретельніше ставитись до своїх зобов’язань, дотримання норм і оформлення документів, якщо бодай один незаконно зведений об’єкт буде знесено? Чому міська влада спочатку видає дозволи, а потім позивається щодо їх скасування? І що громадськість, бізнес і міська влада можуть зробити для того, щоб проблемних забудов стало менше, а місто розвивалось раціонально, а не хаотично? Про це говорили на дискусії «Проблемні забудови у Львові. Наслідки для громади і пошук можливих рішень», організованій платформою «Твоє місто» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Спочатку збудували, потім узаконимо

Проблемні забудови бувають різні. Екстремальний варіант – самовільне будівництво без жодних документів узагалі, себто самозахоплення – трапляється вкрай рідко. Найчастіше документи є, але не всі, або ж забудовник не забезпечує об’єкт усіма необхідними комунікаціями. «Є забудовники, які зводять будинки, не маючи повного пакета документів, – каже депутат Львівської міської ради Валерій Веремчук. – Наприклад, «Львівська мрія» на вулиці Шевченка, 42. На Антонича, 3 люди роками живуть без електрики, а коли об’єднання співвласників багатоквартирного будинку з боями проводить собі світло, забудовник цьому перешкоджає».

Інший випадок – забудовники, що мають документи на одне, а будують і продають інше. Прикладом є горезвісне будівництво на розі Варшавської й Соснової, де забудовник, маючи дозвіл на три поверхи, продавав десять. Після запеклого протистояння з місцевими мешканцями забудовник повернув ділянку місту.

Третій тип – будівництва без інфраструктури: отримавши ділянку в місці, де немає ні дитячих садків, ні лікарень, ні спортивних стадіонів, забудовник зобов’язується звести ці споруди, але ставить їх в останню чергу, до якої руки можуть і не дійти.

Часто проти будівництва виступають мешканці сусідніх будинків. «Велика проблема, що не регулюється законодавством – комунікація забудовників (інвесторів) із мешканцями навколишніх територій, – констатує Веремчук. – Ніхто не хоче, щоб поруч із його будинком виросла новобудова, але й нам не було б де жити, якби наші будинки колись не звели. Львів розростається, йому потрібне житло і конкуренція забудовників. Від людей тут залежить більше, ніж від чиновників». Забудовники ж нарікають на те, що мешканці наче запрограмовані на конфлікт.

Інвестор має аргументи

Наглядає за законністю забудови Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, в народі – ДАБІ. Її представник Петро Пелікан говорить, що за десять місяців роботи у Львові інспекція видала порушникам 311 приписів і оштрафувала їх на 7,5 мільйонів гривень. Три мільйони сплачено, за решту порушники судяться. Виконують приписи та виправляють ситуацію здебільшого невеликі компанії та фізичні особи. Натомість, великі компанії-забудовники дозволяють собі ігнорувати приписи й навіть не допускати інспекторів на об’єкти. Схоже, вони впевнені в тому, що захистять свої інтереси в суді.

«Два тижні тому ми виділили понад два мільйони гривень із бюджету на роботи зі знесення незаконних забудов, – каже Валерій Веремчук. – Але розуміємо, що інвестор, який вклав великі гроші в незаконну забудову, має різні аргументи в судових інстанціях, щоб отримати потрібні рішення».

Людям, що купують квартири в непевних забудовників, варто бути перебірливішими. «Потенційні покупці не досить свідомі й ведуться на привабливу ціну, місце, цікаві обіцянки, не вникаючи в суть і довіряючи забудовникам. А потім стають заручниками ситуації, – каже депутат ЛМР Михайло Дідух. – На Шевченка, 418, у Рясному, люди сплачують за електроенергію за промисловими тарифами, не мають підведеного газу, живуть із порушеннями правил безпеки. Перш, ніж купувати квартиру, треба вивчити ситуацію, перевірити документи, а тоді вже платити».

Юрист Володимир Глашенков, керуючий партнер компанії «Ейч Ді Партнерс» погоджується: купити квартиру – «трошки більше, ніж купити пиріжок». Проте зауважує, що переконатись у тому, чи всі документи є в забудовника, не так просто: «Якби на сайті ЛМР був реєстр з усіма об’єктами, які отримали дозволи, люди могли б перевіряти, перш ніж купувати квартири. Помилок було б менше». Реєстри у відкритому доступі насправді є, проте вони всеукраїнські й містять стільки розмаїтої інформації, що простому смертному годі в них зорієнтуватись і знайти те, що потрібно. Комітет підприємців Львівщини, за словами його голови Андрія Дячишина, цілий рік марно боровся з обласною ДАБІ за створення сайту, на якому можна було б перевірити наявність дозвільних документів. 

Що робити: змусити забудовників платити більше

За словами Валерія Веремчука, депутати міської ради разом із чиновниками та представниками девелоперського бізнесу розробляють проект положення про підвищення орендних ставок для забудовників, що «збільшить надходження до бюджету на сотні мільйонів гривень на рік». 2017 року до міського бюджету має надійти 93 мільйони гривень податку на розвиток соціальної інфраструктури, який сплачують забудовники.  Торік було трохи менше.

Архітектор Іван Щурко – помічник депутата міської ради Тараса Чолія, що бореться з проблемним будівництвом на вулиці Чайковського – зауважує: надходжень було біще більше, якби міська рада так часто безпідставно не звільняла забудовників від сплати інвестиційних внесків.

Забудовники від намірів влади не в захваті. «Зараз у нас фаза бурхливого розвитку, якою треба скористатись, – каже Олег Манзій із будівельної компанії “Парус”. – У людей уперше за п’ятнадцять років з’явилась можливість купувати квартири. І як цим скористалася влада? На кожному етапі вирішила більше заробити».

Представник компанії ValensDevelopment Назар Максименко нарікає на відсутність інформації про те, на які потреби витрачаються сплачені забудовниками інвестиційні внески. А також на те, що громадські протести блокують будь-яке будівництво в історичній частині міста. «Є інша думка: будувати, але підвищувати категорію складності», – каже він.

Що робити: виділяти землю відповідальніше

Заступниця голови громадської ради при Львівській обласній державній адміністрації Олеся Дацко каже, що боротися треба не з наслідками, а з причинами. «Є державні стандарти будівництва, яких потрібно дотримуватись. Вони доволі жорсткі, бо це питання безпеки – фізичної, соціальної та гуманітарної. Наприклад, нові будинки зводять там, де немає ні дитсадків, ні лікарень, ні публічних стадіонів», – каже вона. Проте рішення про виділення ділянок під забудову приймають депутати міської ради, які повинні розуміти, що дозволено, а що заборонено.

Свіжий приклад – будівництво готелю на Знесінні, зупинене судом 21 лютого. «Львівська міська рада визнала позов. Кого з чиновників притягнули до відповідальності за видання дозволу, в якому не було вказано, що це територія парку? На вулиці Масарика чотирнадцятиповерхівку будують біля дитсадка. Є акт, який ЛМР склала про те, що дітям небезпечно бути біля будівельного майданчика. Але будівництво триває. Якщо за об’єктом стоїть хтось впливовий, підписують усе, що потрібно», – говорить Олеся Дацко.

Є проблеми і з міністерством культури, яке в інтересах забудовників визнає історичні об’єкти такими, що не підлягають внесенню в реєстр, не проводить перевірок за зверненнями активістів, не встановлює чітких правил охорони історичної спадщини.

«У нас нема об’єктів, які будуються без жодного довільного документа. Всі забудови мають ті чи інші дозволи, а отже, є ті чи інші чиновники, які їх видавали. Ми не бачимо, щоб вони несли відповідальність», – каже Іван Щурко.

Що робити: зробити процес прозорішим

«Найкращий спосіб отримання коштів від забудовників – аукціон», – говорить представник Комітету підприємців Львівщини Ярослав Кохалевич і нарікає, що за часів Любомира Буняка місто активніше виставляло землю на аукціон. Щоправда, за словами Валерія Веремчука, ділянки на аукціон виставлені й зараз, проте вочевидь не ті, що могли б зацікавити забудовників: попиту нема.

«Кошти, які забудовники сплачують на розвиток інфраструктури, мають витрачатись прозоро,– додає Кохалевич, – аби забудовники знали, скільки і на що витрачено». Із ідеєю підвищити орендну платню для забудовників він не згоден: мовляв, вона й так висока.

Володимир Глашенков наводить приклад Мюнхена, де існує чіткий та прозорий план розвитку міста, який дозволяє якісніше використовувати землю. «Головний архітектор Львова Юліан Чаплінський каже, що в нас немає ресурсу для інвентаризації землі й будівель міста,– каже він. –Хоча для всіх було б зрозуміліше, якби ми бачили, яку територію планують освоїти забудовники, а інвестори розуміли, яку соціальну інфраструктуру їм треба буде створити, та розраховували свої можливості». Юліан Чаплінський, також запрошений, на дискусію не прийшов.

Генеральний план у Львова є, проте повністю його ніхто не бачив, каже Олеся Дацко. «У законі про регулювання містобудівної діяльності чітко сказано, що генплан не може містити непублічної інформації. Та нам уже більше року не дають не генплану, ні детальних планів. Тож жодна людина не може знати, чи відповідає конкретна будівля генплану, чи ні», – розповідає вона. Саме в додатках до генплану є прогноз розвитку міста.

«Цифри в генплані нічого не означають, – заперечує Олег Манзій. – Це неправильні цифри. Ми так динамічно розвиваємось, що не можемо не те що на п’ять років, а на рік передбачити, скільки житла буде потрібно. Треба внести зміни в генплан, зробити його динамічним».

Ламати чи домовлятися?

Якщо суд ухвалив знести незаконний будинок, це рішення треба виконувати, каже Оксана Куманська-Нор із Головного територіального управління юстиції у Львівській області. «Знесення – не покарання для забудовника, – каже вона. – Рішення суду не підлягають обговоренню. Але якщо міська рада роками не бачить незаконної забудови, а потім сама подає позов про знесення, це дивно».

Забудовники почуваються безкарними й не бояться ні ДАБІ, ні правоохоронців. Наприклад, на Снопківській, 18 на територію самовільно зведеної багатоповерхівки правоохоронців не пускали три роки. «Якби хоч один об’єкт був знесений, хоч один чиновник покараний, інші боялися б це робити»,– говорить Олеся Дацко. Петро Пелікан із ДАБІ погоджується: «Якби у Львові знесли багатоквартирний житловий будинок, забудовники замислилися б і почали б приймати правильні рішення, а в нас би поменшало роботи».

Натомість, представники індустрії не вірять у те, що показове знесення будинків примусить забудовників бути чемними. «У будь-якій справі найгірше – це героїчно виправляти зроблені помилки. Зносити будинок, якщо в нього вже вклали свої гроші покупці, не треба. Потрібно шукати вихід, – вважає Олег Манзій. – Якщо забудовник готовий повернути людям гроші, тоді можна ставити питання про знесення». На його думку, хвиля знесення незаконно зведених будинків може вдарити по економіці та позбавити місто шансу на розвиток. «Давайте планувати, знаходити консенсус і давати можливість будувати так, аби потім не зносити», – каже він.

«У таких випадках потрібен компроміс, – погоджується Назар Максименко. – Забудовнику від знесення буде не так боляче, як людям, які купили квартири. Питання треба вирішувати на рівні влади, яка довела до того, що таке сталося».

Відновити довіру

«У Львові забагато політики,– нарікає Оксана Куманська-Нор, – тому не вдається працювати у правовому полі. Питання будівництва повністю контролює міська влада. Її відповідальність зависока». На її думку, проблема не зникне, поки чиновників, що уможливлюють незаконне будівництво, не почнуть звільняти, а забудовників, які не виконують свої зобов’язання та порушують правила – карати.  «Потрібно запровадити кримінальну відповідальність для забудовників», – додає вона.

Погрози, претензії, суди та протести, а не взаємодія – ось реалії відносин між органами місцевого самоврядування, чиновниками, забудовниками і громадянами. «Для партнерства повинна бути довіра, а вона безповоротно втрачена»,– констатує Ігор Щурко.

Олег Манзій розповідає про зустріч із головним архітектором Львова Юліаном Чаплінським, на якій був разом із десятком колег-девелоперів. «Він показав неймовірно цікавий механізм розвитку і планування європейських міст. Ми були в захваті від його ідей. Але це не закінчилось нічим! То давайте приймати рішення для впровадження того, що знає Чаплінський», – пропонує бізнесмен. Інша модель, яку, на його думку, варто запозичити України – governmentlinkedcompanies, себто компанії, що перебувають у спільній власності приватного бізнесу та влади. Такий формат допоможе будівельному бізнесу вкластись у розробку новітніх механізмів планування міста.

Джерело: http://tvoemisto.tv/

Нещодавно у Офіційний дилер BMW у Львівській області відбулася яскрава подія -презентація BMW 5-ї серії.
Парус Development виступив партнером цього ефектного дійства, а оскільки на події зібралося чимало прогресивних та успішних людей, ми вирішили зробити приємний подарунок комусь з присутніх.
Час сьогодні дорогий, тому Парус вирішив розіграти користну річ, що спрощує життя: робот- порохотяг.
Ідемо в ногу з часом, навіть трохи попереду нього

Прийшла весна і все навколо прокидається. Прокидайтеся і Ви! 
Весняна акція від Парус Development.

Купляйте квартиру у 2К+, 3К+ та пентхау ЖК "Парус Park" та отримуйте комору в подарунок.

Деталі за телефоном: 

097 173 75 77
096 073 75 77

Днями ПАРУС Development взяв участь у грандіозній події #lvivwedingfestival
Фестиваль, який зібрав усіх наречених міста Львова аби познайомити їх ближче із ринком весільних послуг та розіграти приємні подарунки. Звичайно, ж ми не могли не підтримати таку чудову подію.

Компанія ПАРУС розіграла знижку у 150 000 гривень на купівлю квартири у ЖК "Парус Park"

Вітаємо молоду сім'ю з перемогою. Нехай ваше кохання живе у комфортній та затишній оселі.

До 31.01 включно 1К+ за акційною ціною 14500 грн/кв.м
Не пропусти свій шанс!

Вживання в українській мові слова ПАРУС

Сьогодні можемо почути думку, що слово парус російське, натомість в українській мові маємо слово вітрило. Однак і в російській, і в українській мовах це слово запозичене з грецької.

Доктор філологічних наук, професор О.Б. Ткаченко в енциклопедії «Українська мова»  (2000) в статті  «запозичені слова», зазначив, що це слово походить від середньогрецької мови, Порівняймо:

ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА — іншомовні слова, цілком засвоєні мовою, що їх запозичила. З. с. не сприймаються мовцями як чужорідний елемент і не потребують пояснень щодо форми і значення. На відміну від іншомов. слів, які розглядаються у спец. словниках, З. с. подаються у заг. словниках разом з питомою лексикою. Найдавніша частина З. с. в укр. мові сягає ще праслов’ян. періоду і тому має відповідники в ін. слов’ян. мовах. Відомі З. с. цього періоду походять з готської або діалектів прагерм. мови (хліб, хижа, котел, князь, лихва, пила, скло, шолом) чи запозичені через давні герм. мови з латинської (дошка, купити, миска, оцет, осел) або грец. мови (церква). До пізніших запозиченьналежать слова, успадковані укр. мовою із східнослов’янських протоукр. говірок, що мають, як правило, відповідники в рос. і білоруській або в одній з цих мов. З давньорус. періоду в укр. мові існує низка З. с, що походять з церковнослов’ян. (благословити), середньогрец. (парус, піп, ідол, диявол, янгол), гебрайської за посередництвом середньогрец. (амінь, субота), давньошвед. (ябеда, якір, ящик), тюркських або монгольської (боярин, хоругов) мов. У пізніші часи до укр. мови проникли З. с. із суміжних слов’ян. і неслов’ян. мов — рос. (область, завод, чайник), білорус. (бадьорий), польс. (хлопець, певний, червоний), чес. (злочин), балтійських (клуня), рум. (бринза, цап, царина), угор. (довбиш), тюркських, переважно турецької й кримськотатарської (козак, гарбуз, товар, карий), а також з нім. (дах, фарба, верстат), їдиш, а через неї — гебрайської (шабаш). Найголовнішим джерелом лекс. запозичень, пов’язаних з поняттями загальноєвроп. культури, науки, держ. управління, права й політики, для укр. мови, як і всіх європейських, були та залишаються і досі мови лат. (цирк, медицина, університет, директор, юрист) і грецька (театр, телеграма, техніка, політика) (див. Інтернаціоналізм). Крім німецьких, найбільше З. с. до укр. мови проникло з таких європ. мов, як франц. (багаж, аванс, інженер) та італ. (бомба, банда, помідор), а також з англійської (футбол, бокс, спорт, страйк). Із сх. мов, крім тюркських, найбільше до укр. мови проникло З. с. з арабської (кавун, магазин, шуба), менше — з перської (баштан, шахи), а ост. часом з японської (дзюдо, карате). З віддаленіших мов світу З. с. входили до укр. мови значно рідше, як правило, за посередництвом ін. мов. За посередництвом рос. мови до української увійшли деякі З. с. з мов народів кол. СРСР (груз. — тамада, мегрельської — кефір, комі — пельмені і т. д.). Через мови Зх. Європи проникли до укр. мови запозичення з мов Азії та Америки, напр. з давньоінд. (перець) або з індіанської мови накуатль у Мексиці (шоколад).

 http://litopys.org.ua/ukrmova/um190.htm

 Це слово зафіксоване в 11-тми томному словнику української мови:

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 82.

ПА́РУС, а, чол.

1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний і т. ін.), за допомогою якого вітер рухає судно; вітрило. Човники на веслах і на парусах снувались по затоці(Леся Українка, III, 1952, 611);  * Образно. Червоні паруси неба згорталися і спадали слідом за сонцем кудись у чорну прірву (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289);  * У порівняннях. Нараз в безмірному просторі, Мов парус на далекім морі. Маленька хмарка виринає (Іван Франко, X, 1954, 14); Маскувальний халат замиготів парусом на вітрі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 311). 
    Під парусом (парусами); На парусах — оснащений вітрилами (про судно) або користуючись судном з такими вітрилами. Бігла під парусом наша байдара (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 277); З Якубовичем.. Катались на морі під парусом, їздили в гроти (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 429); Дуже гарно, коли стільки різних кораблів на парусах.. бігають по морю (Леся Українка, V, 1956, 402); [Гіта:] Ви ніколи на парусах не плавали по Дніпру? [Горич:] Ні. Я більше на тролейбусі (Іван Кочерга, II, 1956, 331). 
   ♦ Змінити паруси — зрадити кому-, чому-небудь. Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 46); Розгортати (розгорнути) парус (паруси) — збиратися в плавання. — А ви, значить, знову в рейс? Знов розгортаєте парус? — зверталися рибалки до капітана (Олесь Гончар, Тронка, 1965, 338).
2. рідко.Те саме, що промінь. Сонце кидало на гору свої косі ранкові паруси і обдавало рожевим світом (Панас Мирний, I, 1954, 248).

Це слово подає і  Великий тлумачний словник сучасної української мови / За ред.. В.П.Бусола. С. 890. (Київ-Ірпінь, 2007)

Парус, -а, ч. 1.Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної фірми (трикутний, прямокутний і тін.) за допомогою якого вітер рухає судно; вітрило. 2. Рідко Те саме що промінь. 3. В архітектурі – трикутне сферичне склепіння.

Як стверджує доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів у книзі «Культура слова. Мовностилістичних порадах», українська мова багато на синоніми, серед них  слова парус та вітрило також є СИНОНІМАМИ:

Вітрило, парус

Прикріплений на щоглі шматок полотна, за допомогою якого вітер рухає судно, українською мовою зветься вітрило та парус. У сучасній пресі перевагу віддають слову парус та похідним від нього — парусник, парусний (спорт) і под. Але чи закономірно це? Загляньмо в твори українських письменників: «І попливе човен з широкими вітрилами» (Т. Шевченко); «Посідали на кораблик. Осел веслує, Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує» (І. Франко); «Вийшли в море і під вітрилом веселим запінену даль розтинали» (М. Зеров); «Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега» (О. Донченко); «Горе кораблеві вітрильному, коли натрапить на таку нещасну пору» (О. Кобилянська). Російсько-український словник (К., 1968. Т. 2. С. 371) при перекладі рос. парус на перше місце ставить укр. вітрило з усіма його похідними; вислів на всех парусах основним відповідником тут має під усіма вітрилами.

Словник за редакцією Б. Грінченка (т. З, с. 98) слово парус фіксує тільки в значенні «промінь». Усе це дає підстави рекомендувати нашим засобам масової інформації активніше вживати слово вітрило та його словотворче гніздо: вітрильце (пестлива форма); вітрильник (судно з вітрилами; вітрильний спорт        , вітрильна регата, вітрильність. А парус, парусник використовувати як набагато рідше вживані синоніми.

Такий висновок професора ПОНОМАРЕВА. Однак він не заперечує існування цього слова у нашій мові.

Що стосується російської мови, то у ній також є синонім до слова ПАРУС – лексема ветрило, ветрила.

Вони також стверджують, що це слово запозиченне з грецької: : др.-русск. парусъ (Пов. врем. лет под 907 г.). Обычно считают заимств. из греч. φᾶρος, атт. φάρος -- то же; см. Мi. ЕW 232; Миккола, Berühr. 149; Корш, ИОРЯС 8, 4, 15; Соболевский, Лекции 44; Фасмер, Гр.-сл. эт. 145; Преобр. II, 19.

Семантические свойства

Парус [1]

Значение

большой кусок ткани и т. п., прикрепляемый к мачте судна или иному средству передвижения и преобразующий энергию ветра в энергию поступательного движения ◆ Белеет парус одинокой // В тумане моря голубом!..М. Ю. Лермонтов, «Парус», 1832 г.

архит. конструкция для соединения купола с основанием здания 

Синонимы

ветрило

https://ru.wiktionary.org/wiki/парус#

Таким чином, вважаємо, що слово парус як в українській, так і російській мовах є ЗАПОЗИЧЕНИМ з грецької мови, а не  калькою з російської мови.

Доктор філологічних наук, професор,

Завідувач кафедри українського прикладного мовознавства

Львівського національного університету ім. І. Франка                                  

КОЧАН І.М.

Хто сказав, що кохання не матеріальне? Ви закохаєтесь у наші знижки!
Парус Development до Дня Валентина дарує вам 14% на купівлю нової квартири!
Якщо ви кохаєте, ви дивитеся в одному напрямку... в напрямку нового житла

Детальна інформація за телефоном: 0960737577

Старт 1 лютого! Не пропустіть