Вживання в українській мові слова ПАРУС

Сьогодні можемо почути думку, що слово парус російське, натомість в українській мові маємо слово вітрило. Однак і в російській, і в українській мовах це слово запозичене з грецької.

Доктор філологічних наук, професор О.Б. Ткаченко в енциклопедії «Українська мова»  (2000) в статті  «запозичені слова», зазначив, що це слово походить від середньогрецької мови, Порівняймо:

ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА — іншомовні слова, цілком засвоєні мовою, що їх запозичила. З. с. не сприймаються мовцями як чужорідний елемент і не потребують пояснень щодо форми і значення. На відміну від іншомов. слів, які розглядаються у спец. словниках, З. с. подаються у заг. словниках разом з питомою лексикою. Найдавніша частина З. с. в укр. мові сягає ще праслов’ян. періоду і тому має відповідники в ін. слов’ян. мовах. Відомі З. с. цього періоду походять з готської або діалектів прагерм. мови (хліб, хижа, котел, князь, лихва, пила, скло, шолом) чи запозичені через давні герм. мови з латинської (дошка, купити, миска, оцет, осел) або грец. мови (церква). До пізніших запозиченьналежать слова, успадковані укр. мовою із східнослов’янських протоукр. говірок, що мають, як правило, відповідники в рос. і білоруській або в одній з цих мов. З давньорус. періоду в укр. мові існує низка З. с, що походять з церковнослов’ян. (благословити), середньогрец. (парус, піп, ідол, диявол, янгол), гебрайської за посередництвом середньогрец. (амінь, субота), давньошвед. (ябеда, якір, ящик), тюркських або монгольської (боярин, хоругов) мов. У пізніші часи до укр. мови проникли З. с. із суміжних слов’ян. і неслов’ян. мов — рос. (область, завод, чайник), білорус. (бадьорий), польс. (хлопець, певний, червоний), чес. (злочин), балтійських (клуня), рум. (бринза, цап, царина), угор. (довбиш), тюркських, переважно турецької й кримськотатарської (козак, гарбуз, товар, карий), а також з нім. (дах, фарба, верстат), їдиш, а через неї — гебрайської (шабаш). Найголовнішим джерелом лекс. запозичень, пов’язаних з поняттями загальноєвроп. культури, науки, держ. управління, права й політики, для укр. мови, як і всіх європейських, були та залишаються і досі мови лат. (цирк, медицина, університет, директор, юрист) і грецька (театр, телеграма, техніка, політика) (див. Інтернаціоналізм). Крім німецьких, найбільше З. с. до укр. мови проникло з таких європ. мов, як франц. (багаж, аванс, інженер) та італ. (бомба, банда, помідор), а також з англійської (футбол, бокс, спорт, страйк). Із сх. мов, крім тюркських, найбільше до укр. мови проникло З. с. з арабської (кавун, магазин, шуба), менше — з перської (баштан, шахи), а ост. часом з японської (дзюдо, карате). З віддаленіших мов світу З. с. входили до укр. мови значно рідше, як правило, за посередництвом ін. мов. За посередництвом рос. мови до української увійшли деякі З. с. з мов народів кол. СРСР (груз. — тамада, мегрельської — кефір, комі — пельмені і т. д.). Через мови Зх. Європи проникли до укр. мови запозичення з мов Азії та Америки, напр. з давньоінд. (перець) або з індіанської мови накуатль у Мексиці (шоколад).

 http://litopys.org.ua/ukrmova/um190.htm

 Це слово зафіксоване в 11-тми томному словнику української мови:

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 82.

ПА́РУС, а, чол.

1. Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної форми (трикутний, прямокутний і т. ін.), за допомогою якого вітер рухає судно; вітрило. Човники на веслах і на парусах снувались по затоці(Леся Українка, III, 1952, 611);  * Образно. Червоні паруси неба згорталися і спадали слідом за сонцем кудись у чорну прірву (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 289);  * У порівняннях. Нараз в безмірному просторі, Мов парус на далекім морі. Маленька хмарка виринає (Іван Франко, X, 1954, 14); Маскувальний халат замиготів парусом на вітрі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 311). 
    Під парусом (парусами); На парусах — оснащений вітрилами (про судно) або користуючись судном з такими вітрилами. Бігла під парусом наша байдара (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 277); З Якубовичем.. Катались на морі під парусом, їздили в гроти (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 429); Дуже гарно, коли стільки різних кораблів на парусах.. бігають по морю (Леся Українка, V, 1956, 402); [Гіта:] Ви ніколи на парусах не плавали по Дніпру? [Горич:] Ні. Я більше на тролейбусі (Іван Кочерга, II, 1956, 331). 
   ♦ Змінити паруси — зрадити кому-, чому-небудь. Але ж Тонька, зрадниця, вітровійка, як вона могла так легко змінити паруси? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 46); Розгортати (розгорнути) парус (паруси) — збиратися в плавання. — А ви, значить, знову в рейс? Знов розгортаєте парус? — зверталися рибалки до капітана (Олесь Гончар, Тронка, 1965, 338).
2. рідко.Те саме, що промінь. Сонце кидало на гору свої косі ранкові паруси і обдавало рожевим світом (Панас Мирний, I, 1954, 248).

Це слово подає і  Великий тлумачний словник сучасної української мови / За ред.. В.П.Бусола. С. 890. (Київ-Ірпінь, 2007)

Парус, -а, ч. 1.Прикріплений на щоглі великий шматок полотна певної фірми (трикутний, прямокутний і тін.) за допомогою якого вітер рухає судно; вітрило. 2. Рідко Те саме що промінь. 3. В архітектурі – трикутне сферичне склепіння.

Як стверджує доктор філологічних наук, професор Олександр Пономарів у книзі «Культура слова. Мовностилістичних порадах», українська мова багато на синоніми, серед них  слова парус та вітрило також є СИНОНІМАМИ:

Вітрило, парус

Прикріплений на щоглі шматок полотна, за допомогою якого вітер рухає судно, українською мовою зветься вітрило та парус. У сучасній пресі перевагу віддають слову парус та похідним від нього — парусник, парусний (спорт) і под. Але чи закономірно це? Загляньмо в твори українських письменників: «І попливе човен з широкими вітрилами» (Т. Шевченко); «Посідали на кораблик. Осел веслує, Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує» (І. Франко); «Вийшли в море і під вітрилом веселим запінену даль розтинали» (М. Зеров); «Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега» (О. Донченко); «Горе кораблеві вітрильному, коли натрапить на таку нещасну пору» (О. Кобилянська). Російсько-український словник (К., 1968. Т. 2. С. 371) при перекладі рос. парус на перше місце ставить укр. вітрило з усіма його похідними; вислів на всех парусах основним відповідником тут має під усіма вітрилами.

Словник за редакцією Б. Грінченка (т. З, с. 98) слово парус фіксує тільки в значенні «промінь». Усе це дає підстави рекомендувати нашим засобам масової інформації активніше вживати слово вітрило та його словотворче гніздо: вітрильце (пестлива форма); вітрильник (судно з вітрилами; вітрильний спорт        , вітрильна регата, вітрильність. А парус, парусник використовувати як набагато рідше вживані синоніми.

Такий висновок професора ПОНОМАРЕВА. Однак він не заперечує існування цього слова у нашій мові.

Що стосується російської мови, то у ній також є синонім до слова ПАРУС – лексема ветрило, ветрила.

Вони також стверджують, що це слово запозиченне з грецької: : др.-русск. парусъ (Пов. врем. лет под 907 г.). Обычно считают заимств. из греч. φᾶρος, атт. φάρος -- то же; см. Мi. ЕW 232; Миккола, Berühr. 149; Корш, ИОРЯС 8, 4, 15; Соболевский, Лекции 44; Фасмер, Гр.-сл. эт. 145; Преобр. II, 19.

Семантические свойства

Парус [1]

Значение

большой кусок ткани и т. п., прикрепляемый к мачте судна или иному средству передвижения и преобразующий энергию ветра в энергию поступательного движения ◆ Белеет парус одинокой // В тумане моря голубом!..М. Ю. Лермонтов, «Парус», 1832 г.

архит. конструкция для соединения купола с основанием здания 

Синонимы

ветрило

https://ru.wiktionary.org/wiki/парус#

Таким чином, вважаємо, що слово парус як в українській, так і російській мовах є ЗАПОЗИЧЕНИМ з грецької мови, а не  калькою з російської мови.

Доктор філологічних наук, професор,

Завідувач кафедри українського прикладного мовознавства

Львівського національного університету ім. І. Франка                                  

КОЧАН І.М.

До списку новин